- розпутний
- -а, -е.Який поринає в розпусту, поводиться аморально. || Власт. розпутникові, такий, як у розпутника.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розпутний
Смотреть что такое "розпутний" в других словарях:
розпутний — прикметник … Орфографічний словник української мови
розпутність — ності, ж. Властивість за знач. розпутний … Український тлумачний словник
розпусний — (який зневажає норми моралі), розпутний, розгнузданий, гулящий, безпутний; гріховодницький, блудний, блудливий, содомський, аморальний, перелюбний (пов язаний зі статевою розпустою); непристойний (сповнений розпусти) … Словник синонімів української мови
